дриготіти —
ДРИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Дрижати, тремтіти. Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (Фр., VI, 1951, 129); Напнувшись поверх теплої хустини мішком,.. дриготіла Горпина Гопченко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).
Словник української мови в 11 томах