дриготіти

ДРИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Дрижати, тремтіти.

Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (Фр., VI, 1951, 129);

Напнувшись поверх теплої хустини мішком,.. дриготіла Горпина Гопченко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

Значення в інших словниках

1. дриготіти — Дрижати, тремтіти, (- землю) двигтіти, двиготіти.  Словник синонімів Караванського
2. дриготіти — Дриготі́ти, -гочу́, -готи́ш, -готя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)