1. Словник української мови в 11 томах

дриготіти

ДРИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Дрижати, тремтіти.

Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (Фр., VI, 1951, 129);

Напнувшись поверх теплої хустини мішком,.. дриготіла Горпина Гопченко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дриготіти — Дрижати, тремтіти, (- землю) двигтіти, двиготіти. Словник синонімів Караванського
  2. дриготіти — Дриготі́ти, -гочу́, -готи́ш, -готя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)