1. Словник української мови в 11 томах

дриготи

ДРИГО́ТИ, го́т, мн. (одн. дриго́та, и, ж.), розм. Часте здригання тіла від холоду, нервового збудження і т. ін.

Розкрий сьому мирові глибоко груди — Й з дриготою побачиш ти ледве не всюди Коли що не скорботу і проклін біди, Так безвірного віку болячок сліди… (Щог., Поезії, 1958, 308);

Тіло все пройняли дриготи (Головко, II, 1957, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дриготи — ДРИЖАКИ здригання, дрижання, тремтіння, дріж, сов. дрож, кн. трепет, ід. циганський піт. Словник синонімів Караванського