діброва —
ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм.
Словник синонімів української мови
діброва —
ДІБРО́ВА, и, ж. Листяний ліс на родючих грунтах, у якому переважає дуб. Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Шевч., І, 1951, 6); Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво.., 1956, 14); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
діброва —
Діброва, -ви ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V.
Словник української мови Грінченка