завидна —
присл. У час, коли надворі видно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завидна —
ЗАВИ́ДНА (поки видно), ЗАВИ́ДКА діал., ЗА СО́НЦЯ рідко. Міст перейшла (Галя) ще завидна. А коли вийшла бруківкою до станції, на переїзд, зовсім стемніло (В. Козаченко); — Виїздіть так, щоб завидка доїхали (В.
Словник синонімів української мови
завидна —
Зави́дна, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
завидна —
ЗАВИ́ДНА, присл. У час, коли надворі видно. [1-й чоловік:] Виїхали [мужики] завидна, ще й сонце так гарно світило (Кроп., II, 1958, 492); Нарочито кашляв під повіткою Карпо, і сусіди визирали з своїх дворів. Диво та й годі!...
Словник української мови в 11 томах
завидна —
Завидна нар. Засвѣтло. Аф.
Словник української мови Грінченка