загадковий

Таємничий, незрозумілий, незбагненний, містичний, укритий таємницею; загадкуватий.

Значення в інших словниках

1. загадковий — загадко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. загадковий — [загадковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. загадковий — -а, -е. Який потребує розгадки, дослідження; таємничий, незрозумілий. Загадковий канон муз. — канон, в якому записано лише мелодію пропости, а моменти та інтервали вступу риспост визначаються частково або взагалі не зазначаються, що дає можливість виконавцям "відгадати" їх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. загадковий — ТАЄМНИ́ЧИЙ (сповнений того, що не стало відомим, що не доступне пізнанню; незрозумілий), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ЗАГАДКО́ВИЙ. — А й справді, — сказав Ігор Василькові. — Пливемо шукати таємничий острів (О.  Словник синонімів української мови
5. загадковий — ЗАГАДКО́ВИЙ, а, е. Який потребує розгадки, дослідження; таємничий, незрозумілий. — Загадкова і дивна людська натура, — думав сам собі Дорош (Тют., Вир, 1964, 210); На Маріцциному обличчю [обличчі] блукав якийсь загадковий усміх (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах