загадковий —
-а, -е. Який потребує розгадки, дослідження; таємничий, незрозумілий. Загадковий канон муз. — канон, в якому записано лише мелодію пропости, а моменти та інтервали вступу риспост визначаються частково або взагалі не зазначаються, що дає можливість виконавцям "відгадати" їх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загадковий —
ТАЄМНИ́ЧИЙ (сповнений того, що не стало відомим, що не доступне пізнанню; незрозумілий), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ЗАГАДКО́ВИЙ. — А й справді, — сказав Ігор Василькові. — Пливемо шукати таємничий острів (О.
Словник синонімів української мови
загадковий —
ЗАГАДКО́ВИЙ, а, е. Який потребує розгадки, дослідження; таємничий, незрозумілий. — Загадкова і дивна людська натура, — думав сам собі Дорош (Тют., Вир, 1964, 210); На Маріцциному обличчю [обличчі] блукав якийсь загадковий усміх (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах