закупи —
-ів, мн., зах. Те саме, що закупівля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закупи —
ЗА́КУПИ, ів, мн. Те саме, що закупі́вля. Возив дружину на закупи, щоб їй самій не ходити, а вже коли під'їжджали до двору, линула злива (Л. Костенко); На закупи у прикордонні волинські міста поляки приїжджали не лише приватними машинами, а й своєрідними екскурсійними автобусами (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
закупи —
Категорія напіввільних селян у Київській державі; XI-XII ст. виконували повинності за позику; XIV-XVI ст. збіднілі селяни і городяни, які брали позику, за несплату боргу землевласник мав право перетворити їх на кріпаків.
Універсальний словник-енциклопедія