закупи

Категорія напіввільних селян у Київській державі; XI-XII ст. виконували повинності за позику; XIV-XVI ст. збіднілі селяни і городяни, які брали позику, за несплату боргу землевласник мав право перетворити їх на кріпаків.

Значення в інших словниках

1. закупи — мн. г., купування, купівля, закупівля.  Словник синонімів Караванського
2. закупи — -ів, мн., зах. Те саме, що закупівля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закупи — ЗА́КУПИ, ів, мн. Те саме, що закупі́вля. Возив дружину на закупи, щоб їй самій не ходити, а вже коли під'їжджали до двору, линула злива (Л. Костенко); На закупи у прикордонні волинські міста поляки приїжджали не лише приватними машинами, а й своєрідними екскурсійними автобусами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах