Словник синонімів Караванського

залицяльник

кн., (несерйозний) зальотник, льовеляс <сов. ловелас>, бахур, донжуан, жм. моргун; (серйозніш) закоханець; пор. ДЖИҐУН.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. залицяльник — залиця́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. залицяльник — див. звабник  Словник синонімів Вусика
  3. залицяльник — -а, ч. Той, хто залицяється до кого-небудь. || Охочий залицятися до жінок, упадати коло них.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залицяльник — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл.  Словник синонімів української мови
  5. залицяльник — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто залицяється до кого-небудь. [Норма:] Фрау тільки-но призналась, що то вона вручила ключ від квартири своєму невірному залицяльникові (Галан, І, 1960, 425); Скільки він встиг передумати за цю коротку дорогу!...  Словник української мови в 11 томах