Значення в інших словниках
-
залицяння —
залиця́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
залицяння —
-я, с. Дія за знач. залицятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
залицяння —
ЗАЛИЦЯ́ННЯ, ЛИЦЯ́ННЯ, ЖЕНИХА́ННЯ, ФЛІРТ, ФЛІРТУВА́ННЯ, ЗАЛЬО́ТИ мн., розм., ФІ́ГЛІ мн., розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ДЖИГУ́НСТВО розм.
Словник синонімів української мови
-
залицяння —
Залиця́ння, -ння; -ця́ння, -ця́нь і -ця́ннів, -ця́нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
залицяння —
ЗАЛИЦЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. залиця́тися. — Ще.. в вісімнадцять [років] мені.. надокучили компліменти паничів та й їх дурне причепливе залицяння (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
залицяння —
Залицяння, -ня с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Словник української мови Грінченка