залицяння

Значення в інших словниках

1. залицяння — залиця́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. залицяння — -я, с. Дія за знач. залицятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залицяння — ЗАЛИЦЯ́ННЯ, ЛИЦЯ́ННЯ, ЖЕНИХА́ННЯ, ФЛІРТ, ФЛІРТУВА́ННЯ, ЗАЛЬО́ТИ мн., розм., ФІ́ГЛІ мн., розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ДЖИГУ́НСТВО розм. Словник синонімів української мови
4. залицяння — Залиця́ння, -ння; -ця́ння, -ця́нь і -ця́ннів, -ця́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. залицяння — ЗАЛИЦЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. залиця́тися. — Ще.. в вісімнадцять [років] мені.. надокучили компліменти паничів та й їх дурне причепливе залицяння (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. залицяння — Залицяння, -ня с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння. Словник української мови Грінченка