залізний

Із заліза; П. міцний, дужий, могутній; (дух) непохитний, твердий, незламний; (закон) незмінний, г. невідкличний; (- логіку) незаперечний.

Значення в інших словниках

1. залізний — Віз залізний: — поїзд [1]  Словник з творів Івана Франка
2. залізний — залі́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. залізний — [зал’ізнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. залізний — -а, -е. 1》 Прикм. до залізо 1). || Який містить у собі залізо, багатий на залізо. || Зробл. із заліза. Залізна завіса — про політику, спрямовану на ізоляцію країни від світового співтовариства, на обмеження контактів між країнами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. залізний — залізний: ◊ Залізна Вода́ 1. південно-східна дільниця міста; парк, поблизу сучасної вулиці I.Свєнціцького; мікрорайон, що належить до Нового Львова: При зустрічі вулиць Полтвянської, Стрийської, св.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. залізний — бра́ти / взя́ти в шо́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В.  Фразеологічний словник української мови
7. залізний — СУВО́РИЙ (який не припускає ніяких відхилень від прийнятих норм, заведеного порядку, обов'язкового виконання чогось; ніякої поблажливості, полегкості), КРУТИ́Й, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕЩА́ДНИЙ підсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ підсил., БЕЗЖА́ЛІСНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
8. залізний — Залі́зний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. залізний — ЗАЛІ́ЗНИЙ, а, е. 1. Прикм. до залі́зо 1. Всі метеорити поділяються на дві основні групи — кам’яні і залізні (Бесіди про всесвіт, 1953, 86); Поглянь на свої руки.. Порепані, подряпані, залізний пил міцно увійшов у пори шкіри (Донч.  Словник української мови в 11 томах
10. залізний — Залізний, -а, -е 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. Шевч. 220. 3) залізна трава. раст.: черный лѣсной горохъ.  Словник української мови Грінченка