замикати
(двері) брати на ключ <�замок, засув>; (на защіпку) защіпати; (кого) тримати під замком <�вартою>, ув'язнювати; (очі) склепляти, стуляти, заплющувати; (кінці кола) злучати; (шерегу) бути крайнім у; ід. ЗАМКНУТИ ОЧІ, умерти; п-к ЗАМИКАЮЧИЙ, (в лаві) крайній, задній. кінцевий.
Практичний словник синонімів української мови