запинатися

Завішуватися; зав'язувати голову, закутуватися; застібатися; (в розмові) затинатися, запикуватися, п. зашпортуватися.

Значення в інших словниках

1. запинатися — запина́тися 1 дієслово недоконаного виду закриватися; завішуватися розм. запина́тися 2 дієслово недоконаного виду затинатися  Орфографічний словник української мови
2. запинатися — I -аюся, -аєшся, недок., запнутися і розм. зап'ястися, -пнуся, -пнешся, док. 1》 Закриватися, завішуватися чим-небудь. || Накривати, зав'язувати собі голову (перев. хусткою). 2》 Щільно загортати на собі поли одягу, закутуватися в якусь одежину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запинатися — запина́тися защіпатися, застібатися (ср, ст): Катерина ще крикнула за ним: “Запнися!” А на дворі спека. Але це вже стара звичка. Коли він виходив до уряду, вона кожного дня цілих тридцятькілька років пригадувала йому, щоб він запнувся (Тарнавський З.)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. запинатися — ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. запинатися — ЗАПИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ЗАПНУ́ТИСЯ і розм. ЗАП’Я́СТИСЯ, пну́ся, пне́шся, док. 1. Закриватися, завішуватися чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах