(до хати) запрохувати, просити, закликати, кликати, р. зазивати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
запрошувати —
див. кликати
Словник синонімів Вусика
запрошувати —
-ую, -уєш, недок., запросити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Просити прибути куди-небудь, до когось із певною метою (на якусь урочистість, збори і т. ін.). || Просити зайти, увійти куди-небудь. 2》 перев. з інфін. Пропонувати кому-небудь зробити щось, взяти участь у чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запрошувати —
запро́шувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
запрошувати —
ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
запрошувати —
Запро́шувати, -про́шую, -про́шуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
запрошувати —
ЗАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Просити прибути куди-небудь, до когось з певною метою (на якесь торжество, зібрання і т.ін.).
Словник української мови в 11 томах
запрошувати —
Запрошувати, -шую, -єш сов. в. запроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Приглашать, пригласить. Запросила дівчинонька трьох козаків пізно. Мет. 89. А хто тебе тут запросив? — Просила Ганнуся. Чуб. V. 678.
Словник української мови Грінченка