запроторювати

(хтозна-де) ховати, класти, дівати, задівати, затасовувати; (людей) засилати, ув'язнювати; док. ЗАПРОТОРИТИ, подіти, жм. затирити, засатарити.

Значення в інших словниках

1. запроторювати — -юю, -юєш, недок., запроторити, -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Ховати, класти що-небудь так, що важко знайти. 2》 Відправляти кого-небудь кудись (перев. з недобрим наміром або далеко). || Ув'язнювати, засилати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запроторювати — запрото́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. запроторювати — ЗАПРОТО́РИТИ розм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИ розм., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́) розм., ЗАПАХТО́РИТИ діал. — Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти (впіка́ти), правто́рити діал.  Словник синонімів української мови
4. запроторювати — Запрото́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. запроторювати — ЗАПРОТО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. 1. Ховати, класти що-небудь так, що важко знайти. Стоїть [сотня], шапки поскладавши на приспі у шинку, щоб як буде муштра, так щоб не поспадали з голов, а дітвора...  Словник української мови в 11 томах