Силюета, сов. силует, г. сильвета, ОБРИС; мн. ЗАРИСИ, (обличчя) Г. риси.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
зарис —
За́рис. Риса. Отеє в головних зарисах провідні думки, котрим вірно і щиро як служила, так і буде служити “Буковина" (Б., 1895, 11, 3); Предсідатель [...
Українська літературна мова на Буковині
зарис —
-у, ч. 1》 рідко. Те саме, що обрис. 2》 діал. Риса.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарис —
за́рис іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
зарис —
ЗА́РИС, у, ч. 1. рідко. Те саме, що о́брис. І крізь райдужну видно завісу Легкий зарис рибалки й човна (Рильський, Поеми, 1957, 286). 2. діал. Риса. З-під спущених вій споглядала вона несміливо на одну з символічних постатей пам’ятника, що носила зариси її обличчя (Кобр., Вибр., 1954, 188).
Словник української мови в 11 томах