засмічувати —
засмі́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
засмічувати —
-ую, -уєш, недок., засмітити, -смічу, -смітиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. || Ростучи у великій кількості, заглушувати інші рослини (про бур'яни).
Великий тлумачний словник сучасної мови
засмічувати —
ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
засмічувати —
ЗАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСМІТИ́ТИ, смічу́, смі́тиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. Соняшник вважали поганим попередником для всіх культур.
Словник української мови в 11 томах
засмічувати —
Засмічувати, -чую, -єш сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Словник української мови Грінченка