засмічувати

Значення в інших словниках

1. засмічувати — засмі́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. засмічувати — -ую, -уєш, недок., засмітити, -смічу, -смітиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. || Ростучи у великій кількості, заглушувати інші рослини (про бур'яни). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засмічувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
4. засмічувати — Засмі́чувати, -мі́чую, -мі́чуєш; засміти́ти, -мі́чу́, -мі́ти́ш, -мі́тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. засмічувати — ЗАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСМІТИ́ТИ, смічу́, смі́тиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. Соняшник вважали поганим попередником для всіх культур. Словник української мови в 11 томах
6. засмічувати — Засмічувати, -чую, -єш сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить. Словник української мови Грінченка