1. Словник синонімів української мови

засмічувати

ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ВИ́ПАСКУДИТИ підсил. розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм., ЗГИ́ДИТИ підсил. розм.; ЗАСМІТИ́ТИ, ЗАТОПТА́ТИ, ЗАЧО́ВГАТИ розм. (перев. про підлогу). — Недок.: брудни́ти, забру́днювати, пога́нити, запога́нювати, спога́нювати, па́костити, паску́дити, запаску́джувати, обпаску́джувати, ги́дити, заги́джувати, засмі́чувати, зато́птувати, зачо́вгувати. Забруднити водоймища промисловими відходами; Німецькі фашисти вже вдерлися в сонячну Україну, вони топчуть наші лани... Вони вже ось простягають руки до нашого горла, запоганили хати, тепер хочуть запоганити душі (П. Панч); Як рвонулась на дніпрові кручі Ненависна підла німчура, Рушники подерла на онучі, Береги споганила Дніпра (А. Турчинська); — Я не люблю твоїх батюшок: вони прості, тільки мені поміст запаскудять чоботищами (І. Нечуй-Левицький); Кабінет був не потрібний "культурним європейцям", вони його брутально загидили (І. Ле); (Куць:) Пропасниця їх досі б'є за те, що озеро коноплями згидили (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмічувати — засмі́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. засмічувати — Смітити, занечищувати, захаращувати, п! ЗАБРУДНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. засмічувати — -ую, -уєш, недок., засмітити, -смічу, -смітиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. || Ростучи у великій кількості, заглушувати інші рослини (про бур'яни). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засмічувати — Засмі́чувати, -мі́чую, -мі́чуєш; засміти́ти, -мі́чу́, -мі́ти́ш, -мі́тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. засмічувати — ЗАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСМІТИ́ТИ, смічу́, смі́тиш, док., перех. Покривати що-небудь сміттям або чимсь непотрібним; забруднювати. Соняшник вважали поганим попередником для всіх культур. Словник української мови в 11 томах
  6. засмічувати — Засмічувати, -чую, -єш сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить. Словник української мови Грінченка