засмічений
БРУДНИ́Й (про приміщення, подвір'я, посуд і под. місце або вмістище — у якому є бруд, покидьки, сміття і т. ін.); ЗАПОГА́НЕНИЙ розм., ЗАГИ́ДЖЕНИЙ розм., ЗАПА́КОЩЕНИЙ розм., ЗАПАСКУ́ДЖЕНИЙ розм. (забруднений перев. чимось поганим, гидким); ЗАСМІ́ЧЕНИЙ (про приміщення, подвір'я і под. місце — з наявністю сміття чи чогось непотрібного); НЕЧИ́СТИЙ (як менш категоричне, пом'якшене позначення цієї ознаки). За цих кілька днів марного очікування в брудному закутку товарної станції жінка ще дужче розхворілась (М. Стельмах); Сірі брудні мури — загиджені, заплямані, холодні — стискали його з усіх боків (Б. Грінченко); Поповз (Бурмака) поміж смердючими брудними чобітьми по запаскудженій підлозі (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засмічений — засмі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засмічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засмітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засмічений — Засмі́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засмічений — ЗАСМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засміти́ти. Рішуче виходить [Плачинда] на засмічене мервою, січкою і трісками подвір’я (Стельмах, Хліб.., 1959, 117); Стерньове поле, засмічене багаторічними бур’янами, слід орати з одночасним боронуванням (Колг. Укр., 1, 1957, 14). Словник української мови в 11 томах