затикати

(за що) застромляти, засувати; (пляшку) закорковувати; (діру) затуляти; (прогалину) заповнювати.

Значення в інших словниках

1. затикати — зати́кати 1 дієслово доконаного виду починати казати т́и)́ розм. зати́кати 2 дієслово доконаного виду починати тицяти розм...  Орфографічний словник української мови
2. затикати — I зат`икати-аю, -аєш, док., розм. Почати тикати, часто звертаючись до кого-небудь на "ти". II затик`ати-аю, -аєш, недок., заткнути, -ну, -неш і діал. заткати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Закривати який-небудь отвір, засуваючи в нього щось. Затикати вуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затикати — затика́ти / заткну́ти ву́ха (ва́тою). Не реагувати, не звертати уваги на кого-, що-небудь. Чіпка не чув нічого такого, а Мотря, хоч і чула, та затикала вуха (Панас Мирний); Може, і не треба тривожити наш спокій, може краще жити, заткнувши вуха ватою...  Фразеологічний словник української мови
4. затикати — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...  Словник синонімів української мови
5. затикати — ЗАТИ́КАТИ¹ , аю, аєш, док., розм. Почати тикати, часто звертаючись до кого-небудь на «ти». ЗАТИ́КАТИ², аю, аєш, док., розм. Почати тикати чим-небудь у щось. Вона механічно схопила шитво, нахилилась над ним і нервово затикала голкою (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. затикати — Затика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II.  Словник української мови Грінченка