зашкарублий

Згрубілий, шорсткий, шкарубкий, (- руки) запрацьований, репаний; (побут) П. відсталий, закляклий, задубілий, затвердлий, рутинний, затхлий.

Значення в інших словниках

1. зашкарублий — зашкару́блий 1 дієприкметник шкарубкий, жорсткий зашкару́блий 2 прикметник відсталий, реакційний  Орфографічний словник української мови
2. зашкарублий — див. твердий; шершавий  Словник синонімів Вусика
3. зашкарублий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зашкарубнути. 2》 у знач. прикм. Який не піддається впливові нового, прогресивного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зашкарублий — НЕВИПРА́ВНИЙ (нездатний виправитися, стійкий у своїх, звичайно негативних, схильностях, звичках і т. ін.), НЕПОПРА́ВНИЙ, БЕЗНАДІ́ЙНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. розм.; ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ, ЗАШКАРУ́БЛИЙ (який відзначається вже давніми, міцними звичками і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. зашкарублий — ЗАШКАРУ́БЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зашкару́бнути. У Микити цупкі, зашкарублі руки од роботи, як у дорослого (Вас., І, 1959, 267); Він викладав на стіл якісь уривки паперів, просякнуті наскрізь і зашкарублі від солі (Кучер, Голод, 1961, 372).  Словник української мови в 11 томах