звалюватися

Падати, перекидатися; (на плечі) лягати; (раптом) падати, як сніг на голову, несподівано з'являтися <�виринати>; (- події) насуватися.

Значення в інших словниках

1. звалюватися — зва́люватися 1 дієслово недоконаного виду падати зва́люватися 2 дієслово недоконаного виду виготовлятися методом валяння  Орфографічний словник української мови
2. звалюватися — I -ююся, -юєшся, недок., звалитися, звалюся, звалишся, док. 1》 Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися. || Падати, будучи вбитим, підстреленим тощо. || Падати, будучи зрубаним, зрізаним, скошеним. || тільки док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звалюватися — звали́тися / зва́люватися на го́лову (ру́ки, пле́чі) чию (чиї). 1. Несподівано стати для кого-небудь об’єктом турбот, клопоту і т. ін. Тепер знову звідкись звалився (Іван) на їхню голову (О. Гончар); (Назар:) Стільки роботи звалилось на твої руки.  Фразеологічний словник української мови
4. звалюватися — ЗВА́ЛЮВАТИСЯ¹, ююся, юєшся, недок., ЗВАЛИ́ТИСЯ, звалю́ся, зва́лишся, док. 1. Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися. Голос її [жінки] тривожний, в сум’ятті. Вона звалюється коло дверей і шкребе їх нігтями (Тют.  Словник української мови в 11 томах