званий —
зва́ний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
званий —
[званией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
званий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звати. || звано, безос. присудк. сл. Так званий — а) який має умовну назву; б) який виражає іронічне, зневажливе ставлення до кого-, чого-небудь. 2》 у знач. прикм.Якого запросили; запрошений. Званий обід (вечеря і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
званий —
Зва́ний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
званий —
ЗВА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зва́ти. Увійшов повагом блідий професор Греблянський з рудим заростом, званий учениками [учнями] Логарифмом (Мак., Вибр., 1954, 50); Бригадир покликав Мишуню до польового вагончика, званого на степах «палуб» (Ю.
Словник української мови в 11 томах