званий

зва́ний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звати.

|| звано, безос. присудк. сл.

Так званий — а) який має умовну назву; б) який виражає іронічне, зневажливе ставлення до кого-, чого-небудь.

2》 у знач. прикм.Якого запросили; запрошений.

Званий обід (вечеря і т. ін.) — обід, вечеря і т. ін., на які запрошують гостей.

Значення в інших словниках

1. званий — зва́ний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. званий — Прошений, проханий, кликаний, (гість — ще) запрошений.  Словник синонімів Караванського
3. званий — [званией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. званий — Зва́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. званий — ЗВА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зва́ти. Увійшов повагом блідий професор Греблянський з рудим заростом, званий учениками [учнями] Логарифмом (Мак., Вибр., 1954, 50); Бригадир покликав Мишуню до польового вагончика, званого на степах «палуб» (Ю.  Словник української мови в 11 томах