зворушення —
звору́шення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
зворушення —
[звоурушеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
зворушення —
-я, с. Стан за знач. зворушитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зворушення —
Звору́шення, -ння; -шення, -шень і -шеннів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зворушення —
ЗВОРУ́ШЕННЯ, я, с. Стан за знач. звору́ши́тися. О. Альойзій аж почервонів зі зворушення (Март., Тв., 1954, 171); Ще поки обдумую сюжет, поки в уяві моїй малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим: таке все яскраве, свіже, повне і сильне...
Словник української мови в 11 томах