звітувати —
Збити докупи [X]
Словник з творів Івана Франка
звітувати —
звітува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
звітувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перед ким, кому. Письмово чи усно давати звіт про свою роботу, діяльність, про стан чого-небудь і т. ін. || бухг. Робити повідомлення-підсумок про витрати і розподіл грошей, яких-небудь цінностей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звітувати —
ДОПОВІДА́ТИ (робити офіційне усне або письмове повідомлення про щось); ВИСТУПА́ТИ (перев. усно, перед публікою); РЕФЕРУВА́ТИ (робити короткий виклад чогось). — Док.: допові́сти́, ви́ступити, зреферува́ти.
Словник синонімів української мови
звітувати —
ЗВІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перед ким, кому. Письмово чи усно давати звіт про свою роботу, діяльність, про стан чого-небудь і т. ін. Партгрупорг Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах