здавна

пр., здавен, здавен-давна, з давніх-давен, з давнього часу, з діда-прадіда, ВІДДАВНА.

Значення в інших словниках

1. здавна — зда́вна прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. здавна — Бозна-відколи, відвіку, відвічно, віддавна, відроду, звік-віків, звіку, звіку-зроду, звіку-правіку, здавен, здавен-давна, здавну, здавня, здревля, зроду-віку, зроду-звіку, зстародавна, зстародавня, іздавна, ізпрежда (заст.  Словник синонімів Вусика
3. здавна — рідко іздавна, присл. З давніх часів, дуже давно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здавна — ДАВНО́ (протягом тривалого часу), ЗВІ́КУ-ЗРО́ДУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил., СТО ЛІТ (РО́КІВ) підсил., ДАВНІ́СІНЬКО розм.; ДО́ВГО (дотепер). — Я Кумськая зовусь Сивилла.., Давно живу на світі я! (І.  Словник синонімів української мови
5. здавна — Зда́вна, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. здавна — ЗДА́ВНА, рідко ІЗДА́ВНА, присл. З давніх часів, дуже давно. — Добродію! — обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою, що стояв найближче до ганку. — Так здавна було. За князів ще було.  Словник української мови в 11 томах
7. здавна — Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує. Ном. № 2456.  Словник української мови Грінченка