зміцнювати

Употужнювати; (варту) підсилювати; (дух) гартувати, загартовувати; міцнити, р. зміцняти; (форт) фортифікувати; п! КРІПИТИ; п.ф. -СЯ, МІЦНІТИ.

Значення в інших словниках

1. зміцнювати — (робити міцнішим) дужчати, скріплювати, (сторожу) підсилювати, (ставати здоровішим) здоровішати.  Словник синонімів Полюги
2. зміцнювати — змі́цнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. зміцнювати — -юю, -юєш і рідко зміцняти, -яю, -яєш, недок., зміцнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. || перен. Робити що-небудь надійнішим, більш сталим, постійним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зміцнювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)...  Словник синонімів української мови
5. зміцнювати — Змі́цнювати, -нюю, -нюєш, -нює  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зміцнювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ, юю, юєш і рідко ЗМІЦНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗМІЦНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. Ми сіли на іржаву стару гармату, що своєю вагою зміцняла край хвилеріза (Ю. Янов.. II, 1958, 47); *Образно.  Словник української мови в 11 томах