зневірятися

ЗНЕВІРЮВАТИСЯ розчаровуватися, упадати серцем, падати <�занепадати> духом <�на дусі>, ставати розчарованим, відчувати розчаровання; (в собі) втрачати ґрунт під ногами; (кому) З. втрачати довір'я у кого.

Значення в інших словниках

1. зневірятися — зневіря́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зневірятися — -яюся, -яєшся і рідко зневірюватися, -ююся, -юєшся, недок., зневіритися, -рюся, ришся, док. 1》 Втрачати віру в кого-, що-небудь, розчаровуватися в комусь, чомусь. 2》 тільки док., кому, рідко. Не користуватися довір'ям у кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зневірятися — ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися.  Словник синонімів української мови
4. зневірятися — ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ЗНЕВІ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗНЕВІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. Втрачати віру у кого-, що-небудь, розчаровуватися в комусь, чомусь. [Немилов:] Немає гіршого горя, ніж зневірятись у тих, кому ще вчора вірив (Коч.  Словник української мови в 11 томах