знеохота —
знеохо́та іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
знеохота —
див. байдужість
Словник синонімів Вусика
знеохота —
-и, ж., розм. 1》 Те саме, що небажання. 2》 Стан байдужості до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знеохота —
БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм.
Словник синонімів української мови
знеохота —
Знеохо́та, -ти, -ті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
знеохота —
ЗНЕОХО́ТА, и, ж., розм. 1. Те саме, що небажа́ння. 2. Стан байдужості до чого-небудь. — Цікавий сон? Ну, то розказуй. — Вона любила сни. Але він зразу замовк. Знеохота опанувала його (Коцюб., II, 1955, 287).
Словник української мови в 11 томах