знищити

(що) змести з лиця землі, (кого) вимордувати, (газом) вигазувати, (упень) не лишити і на насіння; п! ЗРУЙНУВАТИ.

Значення в інших словниках

1. знищити — зни́щити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. знищити — стерти (зітерти, змести) з лиця землі кого; зім’яти (стерти) на табаку кого; стерти (зітерти, розтерти) на (у) порох; стерти (забити, побити) на макуху кого; вигубити з корінням і насінням; не лишити (не зоставити) [і] на насіння; вирубати на капусту...  Словник фразеологічних синонімів
3. знищити — [знишчиетие] -шчу, -шчиеш; нак. -ишч, -ишчтеи  Орфоепічний словник української мови
4. знищити — див. знищувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. знищити — ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
6. знищити — Зни́щити, -щу, -щиш, -щать; знищ, зни́щмо, зни́щте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. знищити — ЗНИ́ЩИТИ див. зни́щувати.  Словник української мови в 11 томах
8. знищити — Знищити см. знищувати.  Словник української мови Грінченка