знищити —
зни́щити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
знищити —
стерти (зітерти, змести) з лиця землі кого; зім’яти (стерти) на табаку кого; стерти (зітерти, розтерти) на (у) порох; стерти (забити, побити) на макуху кого; вигубити з корінням і насінням; не лишити (не зоставити) [і] на насіння; вирубати на капусту...
Словник фразеологічних синонімів
знищити —
(що) змести з лиця землі, (кого) вимордувати, (газом) вигазувати, (упень) не лишити і на насіння; п! ЗРУЙНУВАТИ.
Словник синонімів Караванського
знищити —
див. знищувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знищити —
ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови