Словник синонімів Караванського

зугарний

Вправний, умілий; (до чого) здатний, здалий, спроможний, здібний.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. зугарний — зуга́рний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зугарний — див. вродливий; спритний; умілий  Словник синонімів Вусика
  3. зугарний — -а, -е, розм. 1》 Вправний, умілий. 2》 з інфін., рідше до чого. Який може, вміє або здатний виконувати, робити що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зугарний — зуга́рний спритний, здібний, добрий (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зугарний — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення..  Словник синонімів української мови
  6. зугарний — ЗУГА́РНИЙ, ЗУГА́РЕН, рна, рне, розм. 1. Вправний, умілий. — Напрядіть [жіночки] моїй матушці по пів-міточку, бо вона молода й до роботи ще не звикла та й не дуже зугарна. Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте,— амінь!...  Словник української мови в 11 томах
  7. зугарний — Зугарний, -а, -е Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.  Словник української мови Грінченка