каверзник —
КА́ВЕРЗНИК, а, ч., розм. Той, хто робить каверзи. І старий був, кажуть, каверзник великий (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
каверзник —
Каверзник, -ка м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. І. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Словник української мови Грінченка