кавчати —
кавча́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
кавчати —
див. кавкати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кавчати —
КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути (кру́кнути), кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В.
Словник синонімів української мови
кавчати —
КАВЧА́ТИ див. ка́вкати.
Словник української мови в 11 томах
кавчати —
Кавча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.
Словник української мови Грінченка