Значення в інших словниках
-
карантин —
каранти́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
карантин —
-у, ч. 1》 Ізоляція на певний час осіб, хворих на заразну хворобу, або тих, хто мав контакт із такими хворими; адміністративні та медико-санітарні заходи для припинення заразної хвороби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
карантин —
каранти́н (італ. quarantena, від quaranta giorni – сорок днів) 1. Сукупність адміністративних і медико-санітарних заходів, за допомогою яких запобігають поширенню інфекційних хвороб людини, а також знищують вогнище інфекцій.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
карантин —
Примусова ізоляція людей, тварин та інфікованих товарів; триває упродовж усього періоду перебігу певної хвороби (колись 40 днів — звідси назва).
Універсальний словник-енциклопедія
-
карантин —
КАРАНТИ́Н, у, ч. 1. Ізоляція на певний час осіб, хворих на заразну хворобу, або тих, хто мав контакт із такими хворими; адміністративні та медико-санітарні заходи для припинення заразної хвороби.
Словник української мови в 11 томах
-
карантин —
(фр.) Комплекс складських і житлових споруд у прикордонних і портових містах, що створювався для санітарної безпеки країни у XVIII–XIX ст.
Архітектура і монументальне мистецтво