карантин
каранти́н
-у, ч.
1》 Ізоляція на певний час осіб, хворих на заразну хворобу, або тих, хто мав контакт із такими хворими; адміністративні та медико-санітарні заходи для припинення заразної хвороби.
|| Адміністративно-ветеринарні заходи, щоб не допустити виникнення й поширення заразних хвороб свійських тварин.
2》 Санітарний пункт для огляду, перевірки осіб, тварин, плодів, товарів, транспорту тощо, які прибувають із місцевості, де поширена епідемія.
|| Приміщення для тимчасової ізоляції заразнохворих людей і тварин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови