катавасія —
КАТАВА́СІЯ, ї, ж. 1. церк. Виконання церковних пісень двома хорами. Катавасія походить від візантійської традиції сходження хористів з обох крилосів на середину храму для спільного співу (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
катавасія —
МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм.
Словник синонімів української мови
катавасія —
КАТАВА́СІЯ, ї, ж. 1. Виконання церковних пісень двома хорами. 2. розм. Розгардіяш, гармидер, метушня. Така паморочна катавасія тривала з тиждень (Мик., II, 1957, 374); Данько.. теж не забарився ув’язатися в загальну катавасію (Гончар, Таврія, 1952, 95).
Словник української мови в 11 томах