кокетливий

Дженджуристий, чепуристий, д. дзиґльований; (- очі) грайливий; (вигляд) чепурний, гарний, привабливий.

Значення в інших словниках

1. кокетливий — коке́тливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кокетливий — -а, -е. 1》 Схильний до кокетства, який намагається подобатися. || Який виражає кокетство. 2》 Який має гарний, привабливий вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кокетливий — КОКЕ́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Схильний до кокетства, викликаного намаганням подобатися. На балу кокетлива Мадонна В'ється безрозумна, як мотиль (М. Рильський); Він по-молодецькому виструнчився і, дзенькаючи острогами, попрямував до кокетливих панянок (З.  Словник української мови у 20 томах
4. кокетливий — КОКЕ́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Схильний до кокетства, який намагається подобатися. Він по-молодецькому виструнчився і, дзенькаючи острогами, попрямував до кокетливих панянок (Тулуб, Людолови, І, 1957, 278); На балу кокетлива Мадонна В’ється безрозумна...  Словник української мови в 11 томах