Значення в інших словниках
-
компас —
ко́мпас іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
компас —
Компас — compass — Kompaß — прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана. За побудовою К. поділяють на магнітні, гіроскопічні, радіокомпаси, спеціальні. В магнітному...
Гірничий енциклопедичний словник
-
компас —
-а, ч. Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка одним кінцем завжди показує на північ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
компас —
КО́МПАС, а, ч. Прилад для визначення сторін світу, намагнічена стрілка якого завжди показує на північ. Максим керувався не компасом і не мапою.
Словник української мови у 20 томах
-
компас —
ко́мпас (нім. Kompaβ, з італ. compasso, від compassare – міряти кроками) прилад, за допомогою якого визначають сторони світу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
компас —
КО́МПАС, а, ч. Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка завжди показує на північ. Магнітна стрілка є головною частиною компаса — приладу, що дає змогу визначити сторони світу (Фізика, II, 1957, 132)...
Словник української мови в 11 томах
-
компас —
Компас, -су м. Компасъ. Ком. II. 90.
Словник української мови Грінченка