Варення; (з протертих плодів) повидло, джем, (густе) пастила.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
конфітури —
конфіту́ри множинний іменник варення діал.
Орфографічний словник української мови
конфітури —
Конфіту́ри, конфітюри, мн. Джем, варення. Перекажіть там вис[око]пов[ажаним] панам комітету ("Спілки” і „Наук[ового] віс[ника]”), що ніяк не годиться з руськими літератками торгуватися, бо хоть вони і поетеси, та, проте, по рожах не ходять...
Українська літературна мова на Буковині
конфітури —
-ів, мн., зах. Варення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конфітури —
КОНФІТУ́РИ, ів, мн. (одн. конфіту́ра, и, ж.), діал. Конфітюр. – Ми пили чай на веранді. Пробували свіжі смородинові конфітури, що я наварила (І.
Словник української мови у 20 томах
конфітури —
ВАРЕ́ННЯ (зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти), КОНФІТУ́РИ зах. — А зварю лишень я свіжого варення з малини (І. Нечуй-Левицький); — Які конфітури Раїса любить, бо вона любить всякі?.. (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
конфітури —
Конфіту́ри, -ту́р, -ту́рам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
конфітури —
КОНФІТУ́РИ, ів, мн., зах. Варення. — Ми пили чай на веранді. Пробували свіжі смородинові конфітури, що я наварила (Фр., IV, 1950, 361); Дарка збирала малину панам на конфітури (Л. Укр., III, 1952, 660).
Словник української мови в 11 томах