куди

пр., у яке місце? в якому напрямі? ЖМ. кудинебудь <н. щоб куди не впасти>; (яким шляхом) кудою? ЯК Ч. далеко, значно, незрівнянно <н. куди більше>; ід. КУДИСЬ ТО, кудись таки.

Значення в інших словниках

1. куди — куди́ прислівник незмінювана словникова одиниця вживається також як сполучне слово  Орфографічний словник української мови
2. куди — присл. 1》 пит. У яке місце?, У якому напрямку? || Уживається в питально-окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де-небудь. || у сполуч. з част. не.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куди — КУДИ́, присл. 1. пит. Уживається в питальних реченнях зі знач.: у яке місце?, в якому напрямку? Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Т. Шевченко); – Кого вибрали? куди?...  Словник української мови у 20 томах
4. куди — де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́, зі сл. не зна́ти. Як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін. Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (В.  Фразеологічний словник української мови
5. куди — Куди́, присл.; куди́ б; куди́ ж; куди́ то  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. куди — КУДИ́, присл. 1. пит. У яке місце?, у якому напрямку? Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Шевч., І, 1951, 75); — Кого вибрали? куди? — почувши останнє слово, питає Мотря, висунувшись у вікно.  Словник української мови в 11 томах
7. куди — Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Шевч. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. Ном. № 2547. хоч куди. Куда угодно. Маркев. 63. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. Ном. № 4422. куди далі. Чѣмъ дальше.  Словник української мови Грінченка