любуватися

(чим) милуватися, втішатися, чаруватися, б. з. любувати на що; (собою) пишатися; Г. кохатися.

Значення в інших словниках

1. любуватися — (з приємністю дивитися на когось, щось) милуватися.  Словник синонімів Полюги
2. любуватися — любува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. любуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 ким, чим, на кого – що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. || Відчувати захоплення ким-небудь, чиїмись учинками, діями. || Відчувати задоволення від чого-небудь. 2》 зах. Любитися (у 1 знач.). 3》 в чому, зах. Кохатися (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. любуватися — Милуватися, замиловуватися, замилуватися, позамиловуватися, намиловуватися, намилуватися, понамиловуватися, помиловуватися, помилуватися, умиловуватися, умилуватися, повмиловуватися  Словник чужослів Павло Штепа
5. любуватися — ЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. ким, чим, на кого – що і без дод. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата .. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Леся Українка); Він любувався деколи тими паннами, як чічками (Б.  Словник української мови у 20 томах
6. любуватися — КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі — почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. — Док.: покоха́тися, полюби́тися.  Словник синонімів української мови
7. любуватися — ЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. ким, чим, на кого — що і без додатка. З насолодою, приємністю розглядати кого-, що-небудь. Дівчата.. стають гуртками перед дзеркалом і любуються на себе (Л. Укр., IV, 1954, 243); Дивився на неї Яресько і любувавсь.  Словник української мови в 11 томах
8. любуватися — Любуватися, -буюся, -єшся гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.  Словник української мови Грінченка