менджувати —
менджува́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
менджувати —
менжувати, -ую, -уєш, недок., діал. Те саме, що баришувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
менджувати —
МЕНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що баришува́ти. Між горожанами можна було побачити .. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Панас Мирний); Стали [Кабашні] прасолувати, менджуючи кіньми та іншим товаром... (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
менджувати —
БАРИШУВА́ТИ заст. (займатися баришництвом); МЕНДЖУВА́ТИ розм. (звичайно про перепродування коней); ПРАСОЛУВА́ТИ (займатися прасольством). Максима вважали чоловіком бувалим. Він довго кіньми, бузівками баришував (Є.
Словник синонімів української мови
менджувати —
Менджува́ти, -джу́ю, -джу́єш чим
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
менджувати —
МЕНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що баришува́ти. Між горожанами можна було побачити.. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Мирний, І, 1949, 382); Стали [Кабашні] прасолувати...
Словник української мови в 11 томах
менджувати —
Менджувати, -джую, -єш гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Словник української мови Грінченка