менджувати

менджува́ти

менжувати, -ую, -уєш, недок., діал.

Те саме, що баришувати.

Значення в інших словниках

1. менджувати — менджува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. менджувати — (прв. кіньми) гендлювати, торгувати, суч. спекулювати.  Словник синонімів Караванського
3. менджувати — МЕНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що баришува́ти. Між горожанами можна було побачити .. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Панас Мирний); Стали [Кабашні] прасолувати, менджуючи кіньми та іншим товаром... (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. менджувати — БАРИШУВА́ТИ заст. (займатися баришництвом); МЕНДЖУВА́ТИ розм. (звичайно про перепродування коней); ПРАСОЛУВА́ТИ (займатися прасольством). Максима вважали чоловіком бувалим. Він довго кіньми, бузівками баришував (Є.  Словник синонімів української мови
5. менджувати — Менджува́ти, -джу́ю, -джу́єш чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. менджувати — МЕНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що баришува́ти. Між горожанами можна було побачити.. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Мирний, І, 1949, 382); Стали [Кабашні] прасолувати...  Словник української мови в 11 томах
7. менджувати — Менджувати, -джую, -єш гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.  Словник української мови Грінченка