Значення в інших словниках
-
менджун —
менджу́н іменник чоловічого роду, істота перекупник розм.
Орфографічний словник української мови
-
менджун —
див. спекулянт
Словник синонімів Вусика
-
менджун —
МЕНДЖУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто менджує. Тут крутилися й чорновусі цигани, .. горбоносі забарні волохи, татари-воловоди і менджуни на тонконогих бахматах-конях (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
менджун —
БАРИ́ШНИК заст. (скупник і перепродувач коней, худоби, а також сільськогосподарської продукції, ремісничих виробів з метою прибутку), ЛІВЕРА́НТ заст.; МЕНДЖУ́Н розм. (перев. про того, хто перепродує коней); ПРА́СОЛ заст.
Словник синонімів української мови
-
менджун —
МЕНДЖУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто менджує. Тут крутилися й чорновусі цигани, ..горбоносі забарні волохи, татари-воловоди і менджуни на тонконогих бахматах-конях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 135).
Словник української мови в 11 томах
-
менджун —
Менджун, -на м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка